Новини проекту
Ремонт власними силами. Коли школі вигідніше купити інструмент, а не замовляти підрядника
Ремонт власними силами. Коли школі вигідніше купити інструмент, а не замовляти підрядника
Кожен директор або завгосп навчального закладу добре знає це відчуття, коли літо ще не почалося, а список ремонтних завдань уже довший, ніж шкільний коридор. Підфарбувати класи, підлатати сантехніку, замінити світильники, полагодити двері — дрібниці, які разом з’їдають і бюджет, і нерви. І тут постає логічне питання: чи завжди варто викликати підрядника, чи інколи розумніше мати власний інструмент під рукою? Багато закладів освіти в Україні вже доходять висновку, що базове оснащення - це не розкіш, а спосіб вижити в умовах обмеженого фінансування. Тим більше, що сьогодні знайти все необхідне в одному місці, наприклад на www.arles.com.ua, стало простіше, ніж випросити додаткові кошти з бюджету.
Чому тема власного інструменту для школи стала критично важливою
За даними відкритих звітів органів місцевого самоврядування, поточні ремонти “з’їдають” до 20–30% господарських витрат навчальних закладів щороку. При цьому значна частина цих робіт — дрібні та повторювані. Це як викликати таксі, щоб сходити в магазин за хлібом: зручно, але дорого.
Вартість будівельних послуг в Україні за останні роки зросла в середньому на 25–40%, тоді як бюджети шкіл — далеко не завжди. Тому керівники все частіше шукають не ідеальні, а раціональні рішення.
Як влучно казав Пітер Друкер: «Найкращий спосіб передбачити майбутнє — створити його».
І в контексті шкільного ремонту це означає — створити систему, яка працює не один сезон.
Які роботи школа може виконувати самостійно без підрядників
Давайте будемо чесними: не кожен ремонт потребує ліцензованої бригади з актами і печатками. Є цілий перелік робіт, які реально і безпечно виконувати власними силами:
-
косметичне фарбування класів і коридорів;
-
заміна розеток, вимикачів, світильників;
-
дрібні сантехнічні роботи (крани, сифони, зливи);
-
ремонт парт, шаф, дверних ручок;
-
облаштування майстерень, підсобних приміщень.
У більшості шкіл уже є люди з “золотими руками”. Питання лише в тому, чи є в них нормальний інструмент, а не набір, який пам’ятає ще попереднього завгоспа.
Купити інструмент чи платити підряднику, холодна математика
Подивимось на цифри без емоцій.
Середній виклик майстра для дрібного ремонту в Україні сьогодні коштує від 800 до 2000 грн — і це без матеріалів. Якщо таких викликів за рік 10–15 (а в школі їх зазвичай більше), маємо десятки тисяч гривень, які буквально “розчиняються”.
Натомість базовий набір інструментів:
-
дриль або шуруповерт,
-
набір ручного інструменту,
-
вимірювальні прилади,
-
засоби безпеки,
може окупитися вже за 1–2 роки. Далі він починає працювати “в плюс”.
Це не економія на сірниках — це стратегічне рішення.
Українська статистика, що говорять цифри
За узагальненими даними Держстату та аналітики місцевих бюджетів:
-
понад 60% навчальних закладів виконують частину поточних ремонтів власними силами;
-
школи, які мають базовий інструмент, витрачають на 15–25% менше на господарські потреби;
-
інструмент використовується в середньому 5–7 років, якщо він якісний і правильно зберігається.
Інакше кажучи, інструмент у школі — це не витратник, а довгостроковий актив.
Який інструмент варто мати навчальному закладу постійно?
Тут важливо не впадати в крайнощі. Школі не потрібен будівельний гіпермаркет у підвалі. Але базовий комплект — must have:
-
електроінструмент для свердління та монтажу;
-
ручний інструмент для дрібних робіт;
-
рівні, рулетки, тестери;
-
захисні рукавиці, окуляри, каски.
Практика показує: коли все це зібрано системно, а не “по знайомих”, завгосп працює швидше, а директор — спокійніше. І тут важливо, щоб інструмент був надійний і з гарантією, а не “одноразовий”.
Безпека і відповідальність, де проходить межа?
Очевидно, що не все можна робити власними силами. Капітальні ремонти, складні електромережі, роботи з підвищеним ризиком — це зона відповідальності професіоналів.
Але для щоденних завдань достатньо:
-
провести інструктаж;
-
призначити відповідальних;
-
правильно зберігати інструмент;
-
вести облік.
Це не бюрократія, а страховка від проблем.
Коли підрядник таки потрібен
Важливо не впадати в ілюзію всесильності. Підрядник необхідний, якщо йдеться про:
-
капітальні ремонти;
-
реконструкцію інженерних систем;
-
роботи, що потребують дозволів.
Розумний підхід — це баланс, а не війна “школа проти майстрів”.
Практичний кейс, як це працює на практиці
Типова міська школа. Раніше — постійні виклики майстрів, нескінченні погодження, затримки. Після придбання базового набору інструментів:
-
дрібні роботи виконуються одразу;
-
за рік зекономлено близько 30% господарського бюджету;
-
інструмент використовується і в майстернях, і для навчальних потреб.
Результат? Менше стресу, більше контролю, кращий стан приміщень.
Освітня цінність, як бонус, про який часто забувають
Інструмент у школі — це не лише про ремонт. Це:
-
практичні навички для учнів;
-
підтримка STEM-освіти;
-
жива, а не паперова “трудова” підготовка.
Як казав Антуан де Сент-Екзюпері, «знання — це не те, що ти знаєш, а те, що ти можеш застосувати». І тут власний інструмент стає частиною освітнього процесу.
Інструмент як союзник, а не стаття витрат
У сучасних умовах власний інструмент для школи — це:
-
економія коштів;
-
контроль якості;
-
незалежність від графіків підрядників;
-
спокій директора і завгоспа.
Це не панацея, але дуже сильний інструмент управління ресурсами. І, як показує практика, той, хто інвестує в системні рішення сьогодні, завтра не бігає з відром, яке тече.
Ремонт — це марафон, а не спринт. І краще бігти його з хорошим інструментом у руках, ніж постійно позичати милиці.
ЗАЛИШИЛИСЯ
ПИТАННЯ? Напишіть
нам!