МОН закликає освітян та громадськість долучитися до обговорення концепції Нової української школи

Ознайомлення, всебічний аналіз та обговорення концепції Нової української школи в колі освітян – запорука її сприйняття громадськістю. Про це йшлося 22 серпня на серпневій конференції працівників освіти Києва та Київської області «Велика педагогічна рада» в Київському університеті імені Бориса Грінченка. В заході брали участь Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, голова Київської обласної державної адміністрації Максим Мельничук, заступник голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко та президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень.

Спілкуючись із освітянами, Міністр освіти і науки України розповіла про основні положення концепції Нової української школи, зокрема, про ключові компетентності для життя, педагогіку партнерства та способи мотивації вчителя, а також закликала до широкого обговорення концепції.

«Для того, щоб зміни в системі освіти були підтримані всією країною, вони мають бути прийняті тут, у колі освітян. Саме тому для мене дуже важливо почути Ваші думки, Ваші застереження, запитання, пропозиції. Обговорення концепції триватиме не тільки на таких серпневих радах освітян, але і протягом всього вересня в різних форматах - від педагогічних нарад до дистанційних конференцій. Всіх запрошую долучитися до цього обговорення, щоб ретельно й детально опрацювати зміни на які вже давно чекає наша школа», – розповіла Лілія Гриневич.

Під час спілкування з освітянами Міністр також розповіла про структуру нової української школи та роз’яснила, що 12 клас загальної середньої школи ймовірніше за все з’явиться не раніше 2029/2030 начального року.

Позицію МОН щодо реформи освіти підтримав і голова Київської обласної адміністрації. Він наголосив, що ефективність взаємодії в процесі здійснення змін забезпечать спільна командна робота та чіткий розподіл відповідальності.

«Для успішного впровадження реформи потрібна консолідація зусиль та узгоджені дії всіх учасників процесу: органів виконавчої влади, педагогів, батьків, громадськості, – всіх без виключення для того, щоб ми вийшли на позитивний та якісний результат», – зауважив голова Київської обласної державної адміністрації Максим Мельничук.

Очільник Національної академії педагогічних наук України зауважив, що втілення концепції Нової української школи має базуватися на сучасних педагогічних розробках та враховувати виклики глобалізованого світу.

«Хочу наголосити, що відповідальність за те, як буде розвиватися країна у наступні 25 років уже лежить на нас. Якщо за попередні чверть століття країну будували переважно ті, кого вчили ще радянські вчителі, то відтепер більшу відповідальність несуть вчителі незалежної України. Сьогодні ми бачимо, що реформа системи освіти базується на принципі дитиноцентризму, разом із тим ми не повинні забувати, що готуємо людину до гостро конкурентного глобального світу», – підкреслив Василь Кремінь.

Готовність очолити реформи в освіті засвідчила також представник влади міста Києва.

«Україна сьогодні стоїть перед серйозною масштабною реформою освіти. За нинішнього істотного фінансування освіти в Києві – більше 1 мільярду гривень лише на підготовку до нового навчального року, враховуючи відкриття нових навчальних закладів, а також фінансування на 100 % профтехосвіти, столиця займає лідируючі позиції з підтримки освіти. Тож, Київ готовий стати тестовим майданчиком, який може успішно впроваджувати освітню реформу в країні», – сказала заступник голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко.

Цього року освітяни Києва та Київської області вирішили об’єднати зусилля у пошуку відповідей на виклики та запити суспільства щодо сучасної та якісної освіти – після пленарного засідання педагоги розділилися для обговорення проблем в рамках 8 подіумних дискусій (програма і тематика дискусій за посиланням – http://don.kievcity.gov.ua/files/2016/8/22/plan.pdf).