Фейкові експерти в Instagram: як відрізнити справжній освітній курс від красивої обгортки

Після 2020 року онлайн-освіта вибухнула. Курси, марафони, наставництво, «закриті клуби» — усе це стало масовим продуктом. Instagram швидко перетворився на головну вітрину інфобізнесу. Тут зручно продавати. Тут легко створювати образ. І тут майже нічого не потрібно доводити.

Поріг входу — смішний. Не потрібна освіта, досвід чи результати. Достатньо назвати себе експертом, оформити профіль, купити трохи реклами — і ти вже «ментор», «практик», «викладач». Instagram не перевіряє компетентність. Алгоритмам байдуже, чи ти реально щось знаєш. Важливо інше: утримання уваги.

Візуал вирішує. Гарна картинка продає швидше за факти. Емоційні сторіс, дорогі локації, впевнена подача, правильні слова — усе це створює відчуття успіху й експертності, навіть якщо за ними порожнеча. Люди вірять очам. І відчуттям. Логіка підключається пізніше. Якщо взагалі підключається.

Тут і виникає головна плутанина: популярність сприймають як компетентність. Багато підписників — значить знає. Гарно говорить — значить розуміє. Продає курси — значить має що навчати. У реальності між особистим брендом і реальною експертизою часто немає нічого спільного. Але в Instagram це майже непомітно.

Хто такі фейкові експерти: визначення та типологія

Фейковий експерт — це не завжди шахрай у класичному сенсі. Частіше це людина без достатньої компетенції, яка продає себе як професіонала. Гучно. Впевнено. Без реального підґрунтя. У ролях коучів, менторів, психологів, фінансових радників — кого завгодно, аби роль добре продавалась.

«Експерт за 30 днів» — найпоширеніший тип. Учора людина працювала в зовсім іншій сфері, сьогодні вже навчає інших. Пройшов один онлайн-курс, отримав сертифікат з красивим дизайном — і готово. Про реальну практику, помилки, роки досвіду мова не йде. Все подається як швидкий шлях. Без деталей. Бо деталей просто немає.

Далі — перепаковувачі чужих курсів. Вони не вигадують нічого нового. Беруть публічні матеріали, безкоштовні вебінари, чужі методики. Трохи міняють назви, додають власну історію «успіху» — і продають як авторський продукт. Часто навіть не розуміючи, що саме пояснюють. Головне — упакувати й прогріти.

Окрема категорія — псевдопсихологи, псевдокоучі, псевдоінвестори. Тут уже небезпечніше. Психологія без освіти, інвестиції без ліцензій, коучинг без базових знань. Ніякої сертифікації, ніякої відповідальності. Але багато мотиваційних фраз і «глибинних інсайтів». Людям це заходить. До першої проблеми.

Важливо розрізняти: інфоцигани і просто слабкі спеціалісти — не одне й те саме. Слабкий спеціаліст може помилятися, не вміти пояснювати, перебільшувати свій рівень — але без злого наміру. Інфоциган працює інакше. Він свідомо продає ілюзію, грає на страхах і очікуваннях, уникає конкретики й відповідальності. І саме таких у Instagram найбільше.

Основні ознаки фейкового експерта в Instagram

Фейкові експерти рідко маскуються погано. Проблема в іншому — більшість людей не знає, куди дивитись. Ознаки є. Вони повторюються. Майже завжди.

Візуальні маркери

Перший сигнал — надмірний гламур. Дорогі авто, готелі, бізнес-клас, бренди. Багато. Постійно. Але без жодного пояснення, звідки саме ці гроші. Не «я заробив на проєкті Х», не «ось моя компанія», а абстрактне «я в ресурсі». Якщо в акаунті суцільна демонстрація стилю життя, а не роботи — це вже питання.

Другий момент — стоковість. Однакові Reels, ті самі сценарії, ті самі переходи. Шаблонні Stories з мотиваційною музикою, фразами з Pinterest і нуль власних думок. Такий контент легко масштабується. І саме тому його люблять фейкові експерти.

Контентні маркери

Контент звучить красиво, але порожньо. Загальні фрази без методології — класика. «Зміни мислення», «вийди на новий рівень», «почни діяти правильно». Як саме? За якою системою? Відповідей немає. Бо немає системи.

Ще один тривожний знак — відсутність кейсів з цифрами. Без конкретних результатів, строків, умов. Максимум — скрін «до/після» без контексту. Або анонімний відгук. Це не кейс. Це декорація.

І, звісно, маніпулятивні обіцянки. «100k за місяць», «з нуля», «без досвіду», «підходить кожному». У реальній освіті так не говорять. Так говорять у воронках продажів, де важливий не результат учня, а конверсія.

Поведінкові маркери

Фейковий експерт майже завжди продає через страх. Прогрів будується на тиску: «ти відстаєш», «усі вже заробляють», «якщо не зараз — ніколи». Раціональні аргументи не використовуються. Бо емоції продають швидше.

Критика — табу. Коментарі закриті або жорстко модеруються. Невигідні питання ігноруються. Людей блокують. Це важливий сигнал: експерт, який впевнений у своєму продукті, не боїться незручних запитань.

І фінальний штрих — вічний дефіцит. «Останній набір». «Більше не буде». «Закриваю доступ». Через тиждень — знову старт. Фейковий дефіцит — базовий інструмент у стандартній воронці продажів. Освіта тут вторинна.

Як виглядає справжній освітній продукт

Справжній курс зазвичай виглядає менш яскраво. Менше гучних слів, менше шоу. Більше структури. І відповідальності за те, що людина врешті отримає.

Структура курсу

Починається все з чіткої програми. Не «10 уроків про успіх», а навчальна програма з модулями, логікою й очікуваними результатами. Після цього блоку — що саме студент має вміти. Який навик. Який інструмент. Який рівень.

У нормального продукту завжди є визначена цільова аудиторія. Не «для всіх, хто хоче більше», а для конкретних людей з конкретним бекграундом. Новачки. Практики. Бізнес. Якщо курс підходить «кожному» — швидше за все, він ні для кого.

Ще одна рідкісна, але важлива річ — обмеження та ризики. Справжні автори прямо говорять, кому курс не підійде. Попереджають про складність, навантаження, потребу часу. Освіта — це процес. Не магія. І не швидка кнопка.

Експертність автора

Експертність не з’являється в Stories. Вона формується роками роботи. Реальний досвід легко перевіряється: проєкти, компанії, клієнти, ролі. Не абстрактні «я працював з великими брендами», а конкретика.

Далі — публічні кейси, портфоліо, результати. З цифрами, процесами, помилками. Без ідеалізації. Кейс — це не тільки успіх, а й шлях до нього.

І майже завжди справжній експерт присутній поза Instagram. LinkedIn, професійні медіа, власний сайт, публікації, виступи. Instagram може бути каналом, але не єдиним доказом компетентності. Якщо вся експертність існує лише у Reels — це тривожний знак.

Документи, які варто перевіряти

Справжній освітній продукт майже завжди має юридичний слід. Публічна оферта, ФОП або компанія, зрозумілі умови повернення коштів. Не «пиши в Direct — домовимось», а чіткі правила.

Якщо курс пов’язаний із психологією, фінансами, інвестиціями — сертифікація і освіта не опція, а мінімум. Їх відсутність не завжди злочин, але завжди ризик.

Як перевірити експерта ДО покупки: короткий чеклист

• Пошук у Google за ім’ям + «відгуки»

• Аналіз коментарів, не скрінів у Stories

• Незалежні платформи: YouTube, Telegram, форуми

• Конкретне запитання в Direct про методику або кейси

• Реакція на критику — показова

Instagram навчив нас довіряти картинці. Але освіта так не працює.

Справжня експертність не кричить, не тисне і не обіцяє «все й одразу». Вона пояснює, обмежує і бере відповідальність.

Олена Амосова - 100Підписників