Ремонт власними силами. Коли школі вигідніше купити інструмент, а не замовляти підрядника

Кожен директор або завгосп навчального закладу добре знає це відчуття, коли літо ще не почалося, а список ремонтних завдань уже довший, ніж шкільний коридор. Підфарбувати класи, підлатати сантехніку, замінити світильники, полагодити двері — дрібниці, які разом з’їдають і бюджет, і нерви. І тут постає логічне питання: чи завжди варто викликати підрядника, чи інколи розумніше мати власний інструмент під рукою? Багато закладів освіти в Україні вже доходять висновку, що базове оснащення - це не розкіш, а спосіб вижити в умовах обмеженого фінансування. Тим більше, що сьогодні знайти все необхідне в одному місці, наприклад на www.arles.com.ua, стало простіше, ніж випросити додаткові кошти з бюджету.

Чому тема власного інструменту для школи стала критично важливою

За даними відкритих звітів органів місцевого самоврядування, поточні ремонти “з’їдають” до 20–30% господарських витрат навчальних закладів щороку. При цьому значна частина цих робіт — дрібні та повторювані. Це як викликати таксі, щоб сходити в магазин за хлібом: зручно, але дорого.

Вартість будівельних послуг в Україні за останні роки зросла в середньому на 25–40%, тоді як бюджети шкіл — далеко не завжди. Тому керівники все частіше шукають не ідеальні, а раціональні рішення.

Як влучно казав Пітер Друкер: «Найкращий спосіб передбачити майбутнє — створити його».

І в контексті шкільного ремонту це означає — створити систему, яка працює не один сезон.

Які роботи школа може виконувати самостійно без підрядників

Давайте будемо чесними: не кожен ремонт потребує ліцензованої бригади з актами і печатками. Є цілий перелік робіт, які реально і безпечно виконувати власними силами:

• косметичне фарбування класів і коридорів;

• заміна розеток, вимикачів, світильників;

• дрібні сантехнічні роботи (крани, сифони, зливи);

• ремонт парт, шаф, дверних ручок;

• облаштування майстерень, підсобних приміщень.

У більшості шкіл уже є люди з “золотими руками”. Питання лише в тому, чи є в них нормальний інструмент, а не набір, який пам’ятає ще попереднього завгоспа.

Купити інструмент чи платити підряднику, холодна математика

Подивимось на цифри без емоцій.

Середній виклик майстра для дрібного ремонту в Україні сьогодні коштує від 800 до 2000 грн — і це без матеріалів. Якщо таких викликів за рік 10–15 (а в школі їх зазвичай більше), маємо десятки тисяч гривень, які буквально “розчиняються”.

Натомість базовий набір інструментів:

• дриль або шуруповерт,

• набір ручного інструменту,

• вимірювальні прилади,

• засоби безпеки,

може окупитися вже за 1–2 роки. Далі він починає працювати “в плюс”.

Це не економія на сірниках — це стратегічне рішення.

Українська статистика, що говорять цифри

За узагальненими даними Держстату та аналітики місцевих бюджетів:

• понад 60% навчальних закладів виконують частину поточних ремонтів власними силами;

• школи, які мають базовий інструмент, витрачають на 15–25% менше на господарські потреби;

• інструмент використовується в середньому 5–7 років, якщо він якісний і правильно зберігається.

Інакше кажучи, інструмент у школі — це не витратник, а довгостроковий актив.

Який інструмент варто мати навчальному закладу постійно?

Тут важливо не впадати в крайнощі. Школі не потрібен будівельний гіпермаркет у підвалі. Але базовий комплект — must have:

• електроінструмент для свердління та монтажу;

• ручний інструмент для дрібних робіт;

• рівні, рулетки, тестери;

• захисні рукавиці, окуляри, каски.

Практика показує: коли все це зібрано системно, а не “по знайомих”, завгосп працює швидше, а директор — спокійніше. І тут важливо, щоб інструмент був надійний і з гарантією, а не “одноразовий”.

Безпека і відповідальність, де проходить межа?

Очевидно, що не все можна робити власними силами. Капітальні ремонти, складні електромережі, роботи з підвищеним ризиком — це зона відповідальності професіоналів.

Але для щоденних завдань достатньо:

• провести інструктаж;

• призначити відповідальних;

• правильно зберігати інструмент;

• вести облік.

Це не бюрократія, а страховка від проблем.

Коли підрядник таки потрібен

Важливо не впадати в ілюзію всесильності. Підрядник необхідний, якщо йдеться про:

• капітальні ремонти;

• реконструкцію інженерних систем;

• роботи, що потребують дозволів.

Розумний підхід — це баланс, а не війна “школа проти майстрів”.

Практичний кейс, як це працює на практиці

Типова міська школа. Раніше — постійні виклики майстрів, нескінченні погодження, затримки. Після придбання базового набору інструментів:

• дрібні роботи виконуються одразу;

• за рік зекономлено близько 30% господарського бюджету;

• інструмент використовується і в майстернях, і для навчальних потреб.

Результат? Менше стресу, більше контролю, кращий стан приміщень.

Освітня цінність, як бонус, про який часто забувають

Інструмент у школі — це не лише про ремонт. Це:

• практичні навички для учнів;

• підтримка STEM-освіти;

• жива, а не паперова “трудова” підготовка.

Як казав Антуан де Сент-Екзюпері, «знання — це не те, що ти знаєш, а те, що ти можеш застосувати». І тут власний інструмент стає частиною освітнього процесу.

Інструмент як союзник, а не стаття витрат

У сучасних умовах власний інструмент для школи — це:

• економія коштів;

• контроль якості;

• незалежність від графіків підрядників;

• спокій директора і завгоспа.

Це не панацея, але дуже сильний інструмент управління ресурсами. І, як показує практика, той, хто інвестує в системні рішення сьогодні, завтра не бігає з відром, яке тече.

Ремонт — це марафон, а не спринт. І краще бігти його з хорошим інструментом у руках, ніж постійно позичати милиці.